Квиток у майбутнє для залежних

Існують хвороби, які лікуються простим режимним прийняттям призначених лікарем препаратів. Є хвороби, які потребують хірургічного втручання, а є хвороби, які потребують радикальних змін усього образу життя хворого. І залежність — саме така хвороба!

Зараз існує безліч способів та методів лікування залежності: від катання яєць та заговорювання, до кодування та, власне, психо-соціальної реабілітації. Якраз остання і є єдиним дієвим методом допомоги залежному.

Чи достатньо буде тільки самої реабілітації? Пройшовши програму, залежний отримує навички та знання, які допомагають йому боротися з тягою, проживати стрес без вживання та долати труднощі. Та, нажаль, у дев’яноста відсотках зі ста усі ці інструменти залежний використовує лише у межах реабілітаційного центру. Виходячи у реальний світ він виявляється не адаптованими. Перша ж стресова ситуація викликає в нього емоційний сплеск, вживаючі люди на вулицях — розганяють тягу, і завершується це все невдалими спробами працевлаштування. Так, работодавці не сидять в очікуванні того, коли наступний черговий залежний пройде програму реабілітації!

Фахівці Міжнародної Громадської Організації «Центр Здорової Молоді» запропонували інноваційний а підхід до вирішення цієї проблеми. Вони зробили акцент на важливості проходження залежним не тільки програми психосоціальної корекції в межах замкнутої терапевтичної спільноти, а й на обов’язковості проходженні програми ресоціалізації. Ця програма дозволяє залежному адаптуватися до умов агресивного соціуму, та правильно реагувати на провокації, які відбуваються на кожному кроці, та власне — знайти своє місце в ньому.

Більше того, МГО «ЦЗМ» впровадила спеціальний проект «Школт соціального працівника», який спрямований на надання залежним, які пройшли програму, знань, навичок та освіти у галузі соціальної роботи. Це дозволяє їм не тільки краще розуміти себе та свою хворобу, а й допомагати іншим. Адже допомагаючи іншим — допомагаєш собі!

Після проходження школи більшість учнів трудовлаштовуються або ж у межах самої організації, або ж, як соціальний працівник.

Минулого тижня у місті Києві завершилася ще одна школа, яка тривала два тижні. МГО «ЦЗМ», яка входить до структури Громадської Спілки «Міжнародна Антинаркотична Асоціація» проводить шість таких шкіл на рік. Учням викладають дипломовані психологи, фахівці в галузі Фандрайзингу та PR (зв’язки з громадськістю). Для надання базових теоретичних знань та проведення практичних занять були запрошені: соціальний педагог, магістр соціальної роботи та психолог Київського міського центру для сім’ї, дітей та молоді — Крисов Леонід Петрович, консультант з соціальних питань Благодійної Організації «100% життя. Київський регіон» – Овчаренко Володимир, старший викладач школи соціальної роботи Києво-Могилянської академії — Дмитришина Наталія, керівник відділу профілактики західного регіону організації «МАА» – Шолом Сергій та сімейний психолог – Лебедєва Валентина.

Залежні вчилися основам та етиці надання консультативних послуг нарко- та алкозалежних, хворим на ВІЧ/СНІД, та їх родичам. Під час практичної частини вони вже самі проводили лекції та консультування у наркодиспансері та у відділах замісної підтримуючої терапії, проводили первинну профілактику першого вживання учнями шкільних закладів та ВУЗів, а також ознайомлювалися з особливостями розміщення соціальної реклами. Згідно до старої доброї традиції, учні активно допомагали співробітникам Організації у проведенні щоквартального семінару для співзалежних.

Такі школи — це дійсно чи не єдиний шанс для залежної людини вибратися із замкнутого кола вживання та реабілітацій, і знайти своє місце у цьому світі. Залежній людині завжди легше знаходитися та розвиватися в колі таких же, як вона (так звана – «терапевтична спільнота»). Тут її краще розуміють, і хто, як не сам залежний краще зрозуміє іншого залежного, якому збирається надати допомогу!

Отож, пам’ятайте: залежність — це не вирок, і навіть залежна людина може жити повноцінним, щасливим життям, та сповна насолоджуватися ним!