Як змусити людину перестати вживати

Feb 15, 2019

Спроби допомогти залежному

Я можу припустити, що за назвою статті Ви зрозуміли, про що піде мова. З цим питанням рано чи пізно стикається кожна людина, у домі якої з’являється страшна та підступна залежність. Спочатку люди, чиї діти, чоловіки (або ж дружини), друзі, або інші близькі люди потрапили в павутиння підступної хвороби, намагаються з ними поговорити. Потім починають благати, ще трохи пізніше – переходять до маніпулювання, посилаючись на жалість та апелюючи до сумління, потім починаються сварки і розбрати в родині. Згодом з‘являться погрози і ультиматуми. Деякі звертаються до фахівців (реабілітологів, психологів, аддіктологів та ін.). Коли і це не допомагає, серця «рятувальників» остаточно поглинає образа і зневіра.Їх руки опускаються, і вони просто голосять до Бога, щоб він підказав методи та шляхи, якими можна буде змусити свого залежного родича раз і назавжди зав’язати зв вживанням психоактивних речовин.

Спроби допомогти залежному

Що повинні робити родичі залежного

На жаль, ця схема досить часто зустрічається в співзалежних відносинах. Як правило, родичі (особливо – батьки) обирають поміж двох крайнощів: вони або займають позицію спостерігача та повної байдужості, звинувачуючи і ображаючись на залежного, або ж починають одужувати замість нього. На практиці жодна з цих позицій не є ані конструктивною, ані ефективною.

Спроби допомогти залежному

Чи варто ображатися на людину через те, що вона вживає

У першому випадку співзалежні родичі не враховують той момент, що залежний поводив себе саме таким чином у період вживання (брехав, крав, грубіянив) не тому, що він поганий, або ж погано ставитися до близьких, а просто через те, що він – хворий. Неймовірна тяга, змінене мислення та одержимість речовиною диктували йому, що робити, ігноруючи при цьому усі ті моральні якості, які, звичайна річ, перешкоджали досягненню цілі, щодо заволодіння речовиною та її вживання. Повірте, дорогі батьки, жінки/чоловіки, та інші, близькі залежному, люди: тверезіючи з кожним днем, ваш родич відчуває таке неймовірне відчуття докори сумління, біль, провину і сором, що доповнивши усе це ще й вашими звинуваченнями, він просто зненавидить себе, і у нього остаточно опустяться руки. Спробуйте сприйняти свого залежного, як хвору людину, якій і так важко щодня боротися зі смертельною невиліковною хворобою, і найбільше він потребує підтримку та розуміння рідних людей, які його просто вислухають і не будуть засуджувати!

Спроби допомогти залежному

Чому необхідно розлучити співзалежних з залежним на період одужання

Іншу крайність обирають ті родичі, які починають проявляти небувале гіперпіклування. Вони дзвонять кожну годину до лікувального закладу, де одужує хворий залежністю, задаючи питання щодо того, як він їсть, спить, чи добре себе почуває, чи не мерзне, чи знайшов друзів, тощо … Як правило, це роблять матері, і дуже часто – це матері досить «зрілих» синків.

Також такі співзалежні родичі починають сканувати усю світову мережу, намагаючись вивчити все про хворобу та її лікування. Звичайно ж, вони не пропускають жодної групи співзалежних, ну а у вільний час – «одужують» інших своїх родичів, знайомих та колег. Такі дії з їхнього боку ніяк не спонукають самого залежного, навпаки – він починає бездіяти, тому що за нього одужують інші.

Спроби допомогти залежному

Якою має бути позиція співзалежних

І ось, ми наближаємося до головного питання – так яку ж позицію повинні займати родичі залежної людини, щоб з одного боку – підтримувати її в одужанні, а з іншого – не заважати їй робити це самостійно?

Давайте розберемо більш простий приклад із застудою. Припустимо, що Ваша дитина хворіє, і лікар дав вказівки тиждень сидіти вдома, ставити гірчичники та дихати над горячою картоплею. Ви, звичайно ж, можете проконтролювати дії дитини, але, якщо Ви зробите їх замість неї – вона не одужає. Але й покинути хвору дитину вдома одну і ображатися на неї за те, що вона так невчасно захворіла, Ви теж навряд чи станете.

З хворобою хімічної залежності – аналогічно. Ви можете допомогти (а часом тільки Ви і можете!) забезпечити Вашому залежному умови для проходження лікування, і на цьому – все!

Спроби допомогти залежному

Від чого повинні одужувати родичі залежного

Далі Ви повинні одужувати самі: ось тільки не від його хвороби залежності, а від своєї хвороби – співзалежності! Можете, на здоров’я, відвідувати групи, читати літературу і консультуватися з фахівцями. Ваше одужання і зміна руйнівної співзалежної моделі мислення і поведінки – є найважливішим фактором, який буде сприяти підтриманню тверезості Вашого залежного. Проживши тривалий час з залежним у вживанні, у Вас сформувалися певні шаблонні реакції на певні його дії, особливості поведінки та стани. Пройшовши повний курс лікування, залежний однозначно зміниться: змінитися його мислення і поведінка. Але в його пам’яті (у підсвідомості) залишаться певні «якоря», тобто ті тригерні події, які здатні миттєво спровокувати у нього розвиток старого мислення і запустити механізм зриву.

Спроби допомогти залежному

Так, наприклад, «змінений» залежний син, повернувшись з лікування, почав нове життя: він пішов на роботу, почав прибирати в будинку і самостійно готувати. Але слабохарактерна і недалекоглядна співзалежна мати, не зумівши дати раду своїм емоціям, дуже скоро почала робити все вищеописане знову сама. Згодом, син, приходячи з роботи в чистий будинок, де його завжди вже чекала смачна вечеря, ще й при можливості купувати собі щозавгодно на гроші, які він кожен день отримував від матері, якось усвідомив … що життя-прекрасне. Трудитися по будинку-не треба, гроші і так дають, ще й залишається, а мати, як кружляла коло його все життя, так і буде кружляти й надалі. У залежної людини з досвідом вживання, пазл складається миттєво. І, прошу зауважити: при цьому, виходячи із законів своєї власної логіки, сам залежний – не винен, так як до зриву його призвели виключно «зовнішні обставини». Ось Вам стандартний сценарій зривів залежних по причині того, що їхні близькі навіть не почали одужувати від хвороби співзалежності.

Дуже вірю, що усе написане вище допоможе Вам зайняти вірну позицію в процесі одужання Вашої залежної близької людини, так як усі ці прості, здавалося б, правила написані слізьми та помилками сотень тисяч співзалежних. Наостанок, хочу Вам щиро побажати розсудливості, терпіння та віри. І пам’ятайте:

КОЛИ Є ЦІЛЬ – НЕМАЄ НІЧОГО НЕМОЖЛИВОГО!

Спроби допомогти залежному

ТВЕРЕЗІСТЬ – ВИБІР СИЛЬНИХ!

#CZM#ХимическаяЗависимость#ЛечениеЗависимости#ЛечениеАлкоголизма #ЛечениеНаркомании#ЛечениеИгромании#Наркомания #Алкоголизм #Игромания#Реабилитация #rehabilitation#rehab #РеабилитацияНаркозависимых#РеабилитационныйЦентр#ГорячаяЛиния

Горяча лінія з питань алкоголізмунаркоманії і ігроманії:

+38(044) 362-28-29

+38(099) 362-28-28

https://czm.ua/

Володимир Володимирович Ярий

Володимир Володимирович Ярий

Головний лікар КМНКЛ "Соціотерапія"