Проблема ігрової залежності аж ніяк не втратила актуальності у зв’язку з популяризацією інших видів залежності, таких як наркоманія та алкоголізм. Навпаки – вищезазначені хімічні види залежності досить вагомо підживлюють ігрову залежність та ускладнюють процес одужання. Як і у випадку хімічної залежності, ігрова залежність характеризується, як хвороба, форма психологічної залежності, що проявляється у вигляді патологічного потягу до азартних ігор. Тобто це кінцева стадія втрати контролю над своїми діями.
Незважаючи на нехімічну природу ігрової залежності, це не применшує небезпечність проблеми. Коли людина потрапляє у павутиння цієї страшної хвороби, вона практично повністю втрачає можливість мати повноцінне та вільне життя. По мірі прогресування залежності у людини зникають будь-які цінності та моральні норми, вона перестає трудитися, займатися власним розвитком, приділяти час родині та близьким. З часом, як і у випадку з будь-якою іншою залежністю, ігроман починає повністю деградувати та все його існування зводиться до примітивних бажань та потреб.