Експериментальна програма
Нажаль, програма ЗПТ, яка проявила себе досить ефективною у більш ніж 60-ти країнах світу, зокрема, у багатьох європейських країнах (Німеччина, Франція, Італія), Сполучених Штатах Америки, а також – у Канаді, Китаї, Новій Зеландії та Австралії, зазнала абсолютної поразки в Україні. У нашій країні програма замісної терапії реалізовуються з 2006 року. На відмінну від закордонних країн, в кожній з яких ЗПТ впроваджувалася спочатку у вигляді пілотного проекту із залученням значної кількості експертів та дослідників, у нас піддослідними кроликами стали безпосередньо учасники цієї програми. Зрозуміло, що при впровадженні програми не було враховано ані національні, ані культурні чи історичні особливості українських наркозалежних, ані поточний стан наркоринку в Україні, ані наявність інших програм, спрямованих на допомогу наркозалежним людям.
Ведмежа послуга або темна сторона медалі
Згідно до офіційних даних, у 2018 році державна програма замісної підтримувальної терапії охопила 27,4% осіб, які знаходилися на той час на обліку у наркологічному диспансері, що становить 3,8% від загальної кількості залежних, які активно вживають опіоїдні наркотичні речовини. Міністерство Охорони Здоров’я України заявляє, що станом на перше січня 2019 року 11,385 тисяч чоловік отримали послуги ЗПТ на базі 211 лікувально-профілактичних закладів по усій країні. Проте, цифри цифрами, а факти свідчать геть про інше. Епідемія наркоманії прогресує, число наркозалежних зростає кожного дня, а середній вік споживача наркотиків знижується стрімко та непохитно. Тому святкувати в честь досягнення певних результатів у впровадженні ЗПТ – зовсім недоречно.
Програма, яка повинна була сприяти покращенню рівня життя наркозалежних людей, які вживають ін’єкційним шляхом, навпаки призвела до його погіршення; замість зниження пропозиції товару на наркоринку – ми отримали її збільшення. Більша частина наркозалежних, які офіційно отримують медичний наркотичний препарат у закладах ЗПТ у рекомендованій лікарській дозі, яка мала б знижувати їхній потяг до речовини та блокувати виникнення абстинентного синдрому («синдрому відміни») («Який найефективніший метод лікування залежності»), аж ніяк не обмежуються цією кількістю речовини, а, як і раніше, продовжують купувати наркотик у вуличних торговців. За неофіційною статистикою, понад 80% учасників програми ЗПТ вживають паралельно до терапії нелегальні наркотики та потрапляють за ґрати. Для більшості учасників програми ЗПТ вона стала – не більше, аніж просто додатковим джерелом отримання наркотику. Інколи, отримавши наркотичний препарат у закладі ЗПТ, наркозалежний не вживає його одразу, а продає третім особам, купляючи собі натомість на отриманні кошти інший, більш дешевий, наркотик. Часто таким незаконним продажом займаються і самі аптекарі, або ж ті медичні співробітники, які отримують наркотичний препарат для видачі наркозалежним, згідно зі списками, зареєстрованими в програмі ЗПТ.
