Замісна підтримувальна терапія для наркозалежних: користь чи шкода

Поняття ЗПТ

Замісна підтримувальна терапія (також відома, як «ЗПТ») є одним із видів профілактики наркоманії («ШКОЛА СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА ЦЗМ 2019» ), який застосовується вже до безпосередньо наркозалежних людей, які вживають наркотик ін’єкційним шляхом та мають чітко виражену наркотичну залежність протягом досить тривалого періоду. ЗПТ відноситься до третинної профілактики, яка спрямована вже не на недопущення першого вживання у людини, а на зменшення шкоди від вживання. Ще у 2004 році Всесвітня Організація Охорони Здоров’я та Управління ООН з проблем наркотиків і злочинності офіційно визнали програму замісної терапії «одним із найефективніших видів фармакологічного лікування опіоїдної залежності».

Поняття ЗПТ

Мета та місія ЗПТ

Замісна терапія розрахована на наркозалежних людей, які заробляють на наркотики шляхом крадіжок, шахрайства, афер та незаконних маніпуляцій з психоактивними речовинами на чорному ринку. Так як самостійно покинути вживання вони не в змозі, а проходити курс психосоціальної реабілітації («НАВІЩО ПОТРІБЕН ПОВНИЙ КУРС ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ» ) бажання не мають, вони приречені і надалі вести такий маргінальний спосіб життя, що шкодить не лише їм самим, а й усьому соціуму та державі в цілому. Згідно до основного задуму замісної підтримувальної терапії, надання таким людям необхідної їм дози наркотику легальним шляхом мало б змусити їх перестати купувати наркотик на вулицях, здобуваючи гроші на це злочинними шляхами. На сьогодні понад 1 мільйона наркозалежних у світі офіційно отримують наркотичні препарати у закладах ЗПТ. Втім, деякі країни категорично виступають проти даної програми, апелюючи до відсутності доказів щодо її ефективності, небезпечності та непродуктивності програми. Та чи дійсно усе в нашій країні відбувається саме так, як планувалося?

Мета та місія ЗПТ

Сучасні реалії України

Експериментальна програма

Нажаль, програма ЗПТ, яка проявила себе досить ефективною у більш ніж 60-ти країнах світу, зокрема, у багатьох європейських країнах (Німеччина, Франція, Італія), Сполучених Штатах Америки, а також – у Канаді, Китаї, Новій Зеландії та Австралії, зазнала абсолютної поразки у нашій країні. У нашій країні програма замісної терапії реалізовуються з 2006 року. На відмінну від закордонних країн, в кожній з яких ЗПТ впроваджувалася спочатку у вигляді пілотного проекту із залученням значної кількості експертів та дослідників, у нас піддослідними кроликами стали безпосередньо учасники цієї програми. Зрозуміло, що при впровадження програми не було враховано ані національні, ані культурні чи історичні особливості українських наркозалежних, ані поточний стан наркоринку в Україні, ані наявність інших програм, спрямованих на допомогу наркозалежним людям.

Сучасні реалії України

Ведмежа послуга або темна сторона медалі

Згідно до офіційних даних, у 2018 рокі державна програма замісної підтримувальної терапії охопила 27,4% осіб, які знаходилися на той час на обліку у наркологічному диспансері, що становить 3,8% від загальної кількості залежних, які активно вживають опіоїдні наркотичні речовини. Міністерство Охорони Здоров’я України заявляє, що станом на перше січня 2019 року 11,385 тисяч чоловік отримали послуги ЗПТ на базі 211 лікувально-профілактичних закладів по усій країні. Проте, цифри цифрами, а факти свідчать геть про інше. Епідемія наркоманії прогресує, число наркозалежних зростає кожного дня, а середній вік споживача наркотиків знижається стрімко та непохитно. Тому, святкувати досягнення у впровадженні ЗПТ – зовсім недоречно.

Програма, яка повинна була сприяти покращенню рівня життя наркозалежних людей, які вживають ін’єкційним шляхом, навпаки призвела до його погіршення; замість зниження пропозиції товару на наркоринку – ми отримали її збільшення. Більша частина наркозалежних, які офіційно отримують медичний наркотичний препарат у закладах ЗПТ у рекомендованій лікарській дозі, яка мала б знижувати їхній потяг до речовини та блокувати виникнення абстинентного синдрому («синдрому відміни») («ЯКИЙ НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ» ), аж ніяк не обмежуються цією кількістю речовини, а, як і раніше, продовжують купувати наркотик у вуличних торговців. За неофіційною статистикою, понад 80% учасників програми ЗПТ вживають паралельно до терапії нелегальні наркотики та потрапляють за ґрати. Для більшості учасників програми ЗПТ вона стала – не більше, аніж просто додатковим джерелом отримання наркотику. Інколи, отримавши наркотичний препарат у закладі ЗПТ, наркозалежний не вживає його одразу, а продає третім особам, купляючи собі натомість на отриманні кошти інший, більш дешевий, наркотик. Часто таким незаконним продажом займаються і самі аптекарі, або ж ті медичні співробітники, які отримують наркотичний препарат для видачі наркозалежним, згідно до списків, зареєстрованих у програмі ЗПТ.

Ведмежа послуга або темна сторона медалі

Висновки

Таким чином, в нашій країні програма замісної терапії скоріше набула характеру бізнесу, аніж соціальної допомоги. Якщо наркозалежний, навіть з великим стажем ін’єкційного вживання важких наркотиків, хоча б спробує пройти програму психосоціальної реабілітації («НАВІЩО ПОТРІБЕН ПОВНИЙ КУРС ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ» ), то він має доволі великий шанс перевести свою хворобу у тривалу, а то й довічну, ремісію. Нажаль, у випадку з тими, хто є учасниками програми ЗПТ, шансів майже немає, адже усі вони поступово наближаються до інвалідності та смерті; а програма просто трохи сповільнює цей процес.

Ми спробували надати Вам максимально доступну та важливу інформацію щодо програми замісної терапії, яка широко використовується в нашій країні під маскою лікування наркотичної залежності, однак що робити та як розпорядитися цією інформацією вирішувати тільки Вам!

Висновки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *