Залежність батьків як фактор травмування дитини

На жаль, часто люди, що знаходяться в користуванні, щиро бажають створити сім’ї, народити дитину, перебуваючи при цьому в повній впевненості в тому, що після цього їх життя вмить змінитися і згубна звичка розчинитися сама собою. Але, на жаль, цього не відбувається. Навіть навпаки – після народження дитини частота і обсяги вживання лише зростають. Якщо ви стикалися особисто з проблемою залежності, або ж – є уважним читачем нашого сайту – то з нашої статті «Чи можливо самостійно перестати вживати наркотики чи алкоголь?».

Ви повинні були зрозуміти, що залежність – це не та хвороба, яку можливо контролювати, залікувати медикаментами, або ж – остаточно одужати за тиждень. Виходячи з цього, перестати самостійно вживати психоактивні речовини у залежного навряд чи вийде – навіть хоча б тому, що є така сильна форма заперечення – як заперечення своєї хвороби / проблем.

Спостерігаючи всю цю страшну картину збоку, люди засуджують і не розуміють. Але що ж при цьому відчувають самі батьки, які вживають? Їхні почуття такі самі, як і в усіх залежних: рівнодушність і байдужість у стані наркотичного (алкогольного) сп’яніння, сором, провина і біль – у короткий період сухості (між прийомами речовини). Причин, через які залежні люди після народження дитини так само продовжують вживати, може бути безліч: від небажання брати на себе відповідальність (через залежну егоїстичну модель мислення, яка склалася) та невміння переживати й конструктивно розв’язувати будь-які побутові та життєві проблеми – до нудьги, втоми й депресії. Незалежно від причин, якщо у людини відсутня діюча модель конструктивного розв’язання проблем, то, навіть за наявності дитини, у разі виникнення таких проблем вона відразу ж вдасться до старих знайомих схем.

Я думаю, що ніхто не стане заперечувати того факту, що дитина, що росте і дорослішає в родині залежних батьків, однозначно матиме певні проблеми психологічного характеру, але які саме і чому? Для того, щоб відповісти на це питання, необхідно розібратися в тих запитах дитини, які не були задоволені, або ж – були задоволені некоректно і деструктивно.

Які базові потреби є в дитини

У кожної дитини, як у сформованої, беззахисної, неадаптованої до життя особистості, є сильний запит в безпеки і гарантії задоволення його базових інстинктів (їжа, сон, тепло, будинок). Згадайте піраміду Маслоу: базові потреби є фундаментом, на якому стоїть вся структура особистості. А тепер повернемося до ситуації з залежними батьками. Навіть один залежний батько (в користуванні) створює сильну атмосферу страху в будинку, так як в стані зміненої свідомості всі моральні принципи і духовні цінності просто зникають. Діти часто стають жертвами насильства, злодійства, глузувань, трудової та навіть сексуальної експлуатації. Природньо, що програма «боятися» закладається на підкірці мозку і в підсвідомості дитини, і, якщо з ним в подальшому не будуть працювати фахівці, можливо він пронесе цей страх через все своє життя, транслюючи і проектуючи його на все і всіх. Що стосується задоволення базових потреб – тут теж ситуація до болю проста. Батьки, що вживають, як правило, не приділяють належної уваги своїй дитині. З ранніх років вона може бути голодною, мерзнути, тікати з будинку. Часто це стає причиною «швидкого дорослішання» дітей – вони починають жити і заробляти на вулицях і по законах вулиць.

Формування синдрому тривожності і страху у дитини

Весь цей досвід залишає потужний відбиток на психіці дитини. Раніше, в статті «Причини та наслідки вживання психоактивних речовин: емоційна сфера» я писала про проблему ідентифікації, прийняття і проживання емоцій у залежних в силу їхнього вживання. З співзалежних, а саме такими виступають діти, які живуть з залежними батьками, ситуація – практично аналогічна.

Озлобленість і жорстокість, що випливає зі страху, нездатність довіряти людям, байдужість до проблем інших людей, невміння співпереживати і звичка завжди і в усьому покладатися тільки на себе, принципово не приймаючи допомогу від інших. Дівчата згодом подібної травматизації часто приречені на нещасні деструктивні стосунки з чоловіками і в родині. Якщо психічно травмована в дитинстві залежним батьком дівчина не пропрацює цей травматичний досвід з фахівцем, то вона до кінця своїх днів буде вибирати чоловіків, схожих на свого батька, підсвідомо бажаючи перепрожити (реконструювати) цю ситуацію знову і знову і вчинити при цьому якось інакше. Людина, у якої в дитинстві був подібний психотравматичний досвід, може перебувати в стані тривожності і страху протягом усього свого життя. Часто накопичена тривожність може мати психосоматичні прояви – напади панічних атак, перманентний тремор, різні фобії, проблеми з серцем, судинами і нирками. А також, через нездатність і далі терпіти до болю некомфортний стан при невмінні з ним впоратися, людина може вдатися до тих же психоактивних речовин, з метою знеболити, заспокоїтися і забути. Ось коло і замикається. Таке циклічне родове явище часто плутають з генетично обумовленою схильністю до залежності, але це скоріше – психологічно-поведінковий аспект, який, втім, має навіть більший вплив і сильно «зв’язує руки» в спробах розірвати порочне коло.

Проблема самовираження і взаємодії з соціумом у дитини

Крім базових потреб у дитини є і інші (піднімаємося по піраміді вище). Незважаючи на те, що вони вже безпосередньо не залежать від батьків, але вони випливають із нереалізованих базових потреб. Дитина, яка проживає подібний травматичний досвід, на тлі вже сформованих страхів і тривожності, відчуває значний дискомфорт в соціумі і при спілкуванні з іншими. Його постійно переслідує відчуття ущербності, непотрібності, неприйняття себе оточуючими. Згодом такі діти часто стають «аутсайдерами» і «знаходять себе» в маргінальних структурах. Та ж ситуація і з потребою в самовираженні. Вона була пригнічена безліч років. В силу того, що дитину не чули, не сприймали, не враховували її думки, вона почала асоціювати себе з особистістю, яка нікому не цікава, яка нічого не вміє, не має права висловлювати себе і завжди буде предметом насмішок і знущань. Як показують тисячі життєвих прикладів, люди з подібним травматичним досвідом, навіть стаючи успішними і знаменитими, все також мають всередині комплекс неповноцінності, залежність від чужої думки і почуття невідповідності соціуму.

Зруйнована духовність у дитини

Духовність – це один з найважливіших опор і орієнтирів будь-якої людини. Тут мова йде про моральні принципи і про віру, про благодіяння і про любов до інших людей, про чесність і безкорисливість, про подяки і про саногенне (позитивне) мислення. Довго зупинятися на цьому питанні не стану – так як тут все цілком зрозуміло. Моральні якості і духовні цінності вирощуються саме батьками. Думаю, не треба пояснювати, якими саме моральними якостями керуються люди у вживанні і під впливом психоактивних речовин… Що ж стосується віри і взаємин з Творцем – то тут замість подяки і смирення є тільки образа і заперечення, тому що все, що відбувалося з дитиною протягом багатьох років, все ті страждання і біль, вона сприймає як покарання Бога, як знак Його нелюбові, і людина навіть через десятки років (біологічно доросла, але емоційно незріла особистість) буде таїти образу, яка не дозволить ні полюбити інших людей, ні просто насолоджуватися життям, радіючи всьому, що воно піднесе.

З огляду на все вищесказане і адаптуючись до реалій сучасності, а саме – до значного зниження середнього віку наркозалежного в країні, Центр Здорової Молоді розробив окремий унікальний підхід до лікування дитячої наркоманії або алкоголізму , яка часто виникає на основі травматичного досвіду дорослішання і становлення в родині залежних батьків (або в родині, де хоча б один з батьків був залежним). На сьогодні цей проект на стадії реалізації, але фахівці Центру точно знають, до яких змін повинно привести повне його впровадження. З такими дітьми (або ж – підлітками) в обов’язковому порядку повинні працювати саме дитячі психологи і психотерапевти. Діти будуть систематично і в обов’язковому порядку продовжувати здобувати освіту. Їм буде надана професійна і невідкладна медична допомога в разі потреби. І найголовніше – своєчасна і професійна психосоціальна корекція допоможе змінити сформовану у таких дітей в силу важких життєвих обставин деструктивну модель поведінки і мислення на конструктивну, що допоможе їм раз і назавжди позбутися від старих страхів і знайти щастя та справжню свободу від обставин. Також не менш важливим напрямком діяльності Центру Здорової Молоді є інформування та профілактика першого вживання у дітей і підлітків в навчальних закладах.

Світ не ідеальний, а життя не завжди справедливе, але все, щоб з нами не трапилося, не здатна зробити нас рабами обставин – ми завжди маємо вибір і можливість створити собі таке життя, яке самі хочемо. Поки людина жива вона здатна змінюватися і все, що для цього необхідно – це лише величезне бажання і готовність діяти.

ПРОБЛЕМИ ТРЕБА НЕ ЗАКОПУВАТИ В ЗЕМЛЮ – А ВИРІШУВАТИ!

ТВЕРЕЗІСТЬ – ВИБІР СИЛЬНИХ!