Чи можливо вилікувати алкоголіка або наркомана?

Те, що Ви обов’язково почуєте від людей навколо: і про практичну неможливість подолати залежність, і про постійні зриви, що настають після періодів тверезості, і про неефективність більшості методів – все це є частковою правдою, але лише частковою.  Дійсно, відсоток одужання від хвороби залежності – дуже невисокий, але, тим не менш, він все-таки є!  Як ми вже знаємо з статті: «Навіщо потрібен повний курс психосоціальної реабілітації та ресоціалізації?», залежність – це хронічна, рецидивуюча і прогресуюча хвороба,  яка вражає цілісність людської істоти одночасно у чотирьох сферах: на біологічному рівні (тіло, організм), на психічному (нервову систему, формування деструктивних установок, фобій, ін.), на соціальному (втрата навичок конструктивної взаємодії з соціумом) і на духовному (духовна деградація, втрата моральних та духовних норм та принципів).  Виходячи з цього, очевидним стає і те, що коригування у всіх цих чотирьох сферах повинне здійснюватися поступово, глибинно і тривало.  Іншими словами, одужання – це непомірна праця, і досягти етапу, який можна буде назвати «стабільністю» – дуже нелегко.  Як мінімум, його досягнення вимагає двох чинників, які самі по собі є просто непідйомними для залежної людини.  Ці чинники: праця і довготерпіння.  Але немає нічого неможливого!

Чому залежний не хоче лікуватися?

Це питання також є досить популярним.  З ним до фахівців із залежності звертаються 90% усіх родичів залежних людей, і найцікавіше те, що кожен з них вважає, що така проблема тільки у нього;  що тільки його наркозалежний син не хоче лікуватися, а всі інші наркомани просто біжать на лікування.  Як я вже писала у більш ранній статті: «Чи можливо самостійно перестати вживати наркотики чи алкоголь», хвороба залежності має один досить виражений та характерний для неї симптом – заперечення.  Саме завдяки запереченню залежна людина, що знаходиться у активному вживанні, просто не здатна усвідомити те, що вона – залежна.  Її психіка несвідомо витісняє негативну, неприємну і не комфортну для неї інформацію. Заперечення – це, напевно, найпримітивніша з усіх форм психологічного захисту, що робить її абсолютно не пробивною ані логікою, ані фактами, ані здоровим глуздом. Тому і не дивно, що залежна людина не горить бажанням лікуватися.  Усвідомлення проблеми і того, що Ваші дії на той час були виправдані і необхідні, обов’язково з часом прийде до залежного, але це станеться на більш пізніх термінах одужання, коли хімічна речовина покине його мозок і він перестане бути одержимим нав’язливими думками про вживання.

Як відправити залежного на лікування?

Отже, коли той факт, що у Вашої близької людини – проблеми і її необхідно рятувати, стає очевидним, як і те, що сам залежний лікуватися не хоче і не захоче, прийшов час розглянути усі можливі шляхи, якими залежний міг би потрапити на лікування.  Звичайно ж, спочатку варто спробувати переконати його прийняти вірне рішення шляхом мотиваційних розмов.  Якщо цей варіант не спрацює, є сенс застосувати маніпуляції.  Як би мені ні не подобалося б це слово, але, коли мова йде про життя близької людини – всі варіанти гарні.  Спробуйте укласти з нею договір, предметом якого може бути що завгодно: починаючи від дозволу зустрічатися з дівчиною, яка Вам відверто не до душі, і закінчуючи – купівлею нового авто, якщо це дозволяють фінанси.  Якщо і цей варіант не працює (як правило, це буває у випадках, коли після вживання синтетичних наркотиків людина остаточно втрачає розум і знаходиться в стані наркотичного психозу), то Вам варто просто прийняти рішення і терміново віддати залежного родича на лікування, так як кожна  хвилина може виявитися фатальною.  Ви і самі прекрасно розумієте, що апелювати поняттями логіки і здорового глузду до людини, яка має, нехай і перманентні, але психіатричні розлади, просто безглуздо!